Борисов Л. : Під прапором Катриони.
Частина дев’ята. Прощай, Тузитала! Глава четверта
«Так!» — і в кабінет ступнув слуга — європеєць, особою схожий на актора. Він устав навитяжку, подібно солдатові в ладі, і голосно отчеканил:
— Положення безнадійне, хворий умре сьогодні. У Вайлиме переполох. Слуги плачуть. Від Матаафи скакають. До Матаафе скакають
И замовчав. Шнейдер сухо запитав:
— Ну, а далі? Всі? Твоя думка?..
— Мені дуже жаль містера Стивенсона, — пішов відповідь, по інтонації зовсім не схожий на солдатський, невиразний рапорт. — Дозволите йти?
— До чорта! — крикнув Шнейдер, підхоплюючись із крісла. — До чорта із твоїм красномовством! І щоб я не чув подібних глупостей! До чорта!
— Умирає гарна, добра людина, пан, — м’яко проговорив, опускаючи голову, слуга. — Хіба я позбавлений права жалувати тих, хто вмирає так рано?..
— Плювати я хотів на тебе й твоє право! — хрипнуло вимовив Шнейдер, трохи винувато глянувши на колегу з Англії. — Марш!
Слуга вийшов. Шнейдер покачав головою. З мінуту тривало добре організоване, нікому не мовчання, що заважає. Нарешті Шнейдер піднявся із крісла й, закривши ока, початків:
— Прошу вислухати мій текст, колеги. Завгодно?
Шнейдер відкрив ока, уп’явся поглядом у якусь, заздалегідь, видимо, обрану крапку й, карбуючи кожне слово, повільно й трішки співучо проговорив:
— Умер позбавлений англійського підданства письменник Стивенсон, що прибув на острів Уполо заради того, щоб поправити своє здоров’я, що похитнулося. За бажанням покійного його ховає місцеве населення. Непогано?
— Нехай буде так, — равнодушно мовив англієць. — Тільки от щодо підданства…
— Дурниця, — сказав американець, пихкаючи сигарою. — Нехай там, у Європі, поламають голови
— Голови поламають і в Америці, сер, — поклонився Шнейдер. — Так що ж, текст прийнятий? Посилаю!
— ПРО, який хоробрий! — викликнув англієць. — Але він ще не вмер!
— Ми все вмремо, — відгукнувся Шнейдер і, подумавши, додав щось афористичне: — Безсмертних поки що ні, але вони, може бути, будуть.
Нужно скачать сочиненение? Жми и сохраняй — » Борисов Л. Під прапором Катриони. Частина дев’ята. Прощай, Тузитала! Глава четверта. И в закладках появилось готовое сочинение.